Вулиця майбутнього

Першого березня 2014 народ Києва вийшов на "суботник". Молоді хлопці та дівчата, діти, батьки, пенсіонери: людей було досить багато, аби здивуватись. Я була реально шокована кількістю людей, їх натхненням та тим, що їх не лякав бруд. Чистий одяг за лічені хвилини ставав чорним від попилу спалених шин, рвався в самих не "цікавих" місцях через незліченну кількість дротів. І, навіть спало на думку питання: а можливо ця курточка у людини єдина, можливо ці штани (зимові) єдині, що батьки купили дитині на холодний період. Людей не цікавив їх зовнішній вигляд, їх одяг, їх "чорне" обличчя, їх цікавив лише бруд на вулиці залишений протестувальниками та беркутом під час анти-урядових сутичок на Грушевського.

Я пропоную зазирнути у вічі цим людям, хто залишився не байдужим до подій в Україні. Можливо хтось із них зараз приймає участь в бойових діях на сході України, можливо хтось досі навчається.

Дізнатись про рід діяльності та імена не було можливим - учасники поспішали прибрати булицю від сліду назріваючої війни.

2014р.