![]() | ![]() | ![]() |
---|---|---|
![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() |
![]() | ![]() | ![]() |
![]() |
Шева Віктор Федорович Шевчук. Своєї родини не має. Після армії працював у кіноклубі механіком. У середині 90-х змінилася влада в країні, і Шева пішов працювати електриком. Тоді зарплату видавали продуктами. Зазвичай це були делікатеси: ковбаса, гарячий білий хліб, поза сезоном помідори з огірками та кавуни з динями. А восени мішками давали цукор і зелену гречку. На початку 2000-х, на новий рік, він залишився без даху над головою. П’яна мати пішла з дому, залишивши включеною керосинову лампу. Лампа впала і відправила на той світ як будинок, так і все майно, серед якого найбільше шкода документів на будинок, паспортів та апаратури, яку Віктору давали на ремонт односельчани. Після пожежі жив у брата, потім у місцевих дачників. Трагедія залишила поганий відбиток на душі Шеви, і він почав сильно пити. А коли через деякий час п’яний ледве не замерз посеред зими на вулиці, то опам’ятався. Почав знову займатися ремонтом електротехніки та заміною електропроводки в будинках новоселів. У 2010 році взяв участь у місцевих виборах. Йому видали бюлетені навіть без паспорта, бо він був дуже відомий та незамінний майстер для всього села.