Звідки росте твоє коріння? Я — дерево, що тягнеться до неба, не завжди знаючи, де закопані мої корені. Я відчуваю їх на вістані і, я не обирала своє генеалогічне минуле, але воно живе в мені. Інколи відлунням долітають голоси предків. Там є і тінь, і біль та невідомість, проте саме ці корені сформували мене в сьогоденні. Тому що там є досвід та випадково проявленні вміння що інколи незримо вроявляються в характері, в манерах, в випадкових розуміннях та ідеях. Чи боюся я їх? І так і ні. Я визнаю й приймаю їх, бо лише так можу рости, перетворюючи свій спадок на силу. Але щоб дійти до цього розуміння, довелось подолати достатньо страхів, обмежень, переконань. Усвідомлення себе — це не лише про національність чи місце на карті. Мої корені можуть проростати не лише з родових дерев, а й зі зламаних гілок. Моїми предками можуть бути ті, кого я ніколи не хотіла б бачити в своїй історії. Вони — частина мене, як світло і тіні в кожному дні. Я приймаю це і виростаю вище страхів і суджень. Моя ідентичність розкривається тоді, коли я визнаю все, що стоїть за моїм іменем, і обираю, ким бути далі. Це мій вибір — це мій момент, коли я перестаю бути лише тінню своїх предків і починаю писати власну історію. Моє коріння дає мені фундамент, але не обмежує стінами, і це не зобов’язує мене повторювати помилки чи йти шляхами, прокладеними до мене. Усвідомлення свого походження — це лише перший крок. Другий — вирішити, що саме я візьму із цього минулого, а що залишу позаду. Дерево може цвісти навіть тоді, коли його коріння проростало крізь каміння. Воля сильніша за обставини, а вибір — це право творити себе такою, якою хочеться бути. Я в себе є, а звідки росте Твоє коріння?