top of page
463411962_10223493533120655_5707577103724471780_n
463359763_10223493534400687_2001497407121358827_n
463304748_10223493534280684_309732854824081550_n
463394835_10223493533240658_5045573586680456831_n
463122774_10223493533360661_1858535453489837884_n
463271008_10223493533200657_5932341665680184050_n
463145821_10223493533280659_2014627091719087591_n
463243951_10223493533000652_2100504764140842820_n
463160969_10223493533320660_3544969627746861338_n
463411093_10223493533040653_4760745235985516843_n

Пил. Сліпий майстер Превор Олександр Сергійович — дата народження 16.12.1984. Переніс три операції з кератопластики. Майстер, який через халатність лікарів та примхи українського законодавства втратив шанс стати великим художником. У 1997 році переніс першу операцію на правому оці (зараз має 50% зору). На лівому оці у 1998 та 2001 роках було зроблено дві операції, внаслідок чого імплант двічі не прижився (тепер зір складає лише 0,02%). У 2007 році на наступну операцію на лівому оці було зібрано кошти, призначено дату, але за кілька тижнів до неї в Україні заборонили проведення такого роду операцій. Робити операцію за кордоном він не став, адже це обійшлося б утричі дорожче. Так усе й залишилося. Олександр 10 років працював на фірмі, що займається обробкою граніту. Болгаркою вирізав на гранітних плитах прості елементи. Через густий пил (незважаючи на захисну маску) отримав хронічний кашель та численні шрами на руках і обличчі. Через поганий зір не може займатися іншою роботою, а в Коростишеві іншого заробітку годі й знайти. Зараз Саша взагалі не працює — боїться повністю втратити зір. Через інвалідність третьої групи його не беруть на жодну іншу роботу. Якби не всі ці проблеми, він би відкрив художню майстерню та паралельно займався транспортним бізнесом.

© Copyright Iren Moroz
bottom of page